Ще читали веселі віршики Платона Воронько із книжки "Читаночка" видавництва "Веселка". Збірка велика, на 96 сторінок, формат А4.





А ось кілька зимових віршиків з цієї збірки.
Падав сніг на поріг,
кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
а пиріг - водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
треба тісто, а не сніг.
Дідів портрет.
Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку
Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся:
Все як слід:
Шапка, вуса, борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зліпили діти!
Вмить зібравсь Омельків рід:
Справді, з баби вийшов дід!
Кожушок.
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати.
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.
Гра у сніжки.
На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг
І знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!