Одно дело выучить, другое дело - понять, что там написано. Стихотворение называется "Якби ви знали, паничi", до сих пор помню его наизусть, кстати, одно из лучших его произведений. Погуглите, найдите, как автор описывает ту житуху.

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою,

Ще молодую, у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи —

Носити воду школярам.

Брати на панщину ходили,

Поки лоби їм поголили!

А сестри! сестри! Горе вам,

Мої голубки молодії,

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли чужії,

У наймах коси побіліють,

У наймах, сестри, й умрете!

Дальше еще красочней. Только совсем уж недалекий человек примет это за идиллическое описание украинского села. Жаль, если ребенок этого тоже не понял...

Вообще, украинская литература 19 века весьма депрессивна.