Login
Любимое.Для души.
956987 просмотров
Перейти к просмотру всей ветки
Zurück
in Antwort legende2018 17.11.22 12:05
Як швидко промайнула це Життя!
А ми ж і жити, певно, не почали.
Нас вири життєві крутили сповна,
А потім чогось ждали, ждали, ждали…
Сподівались: ось-ось воно прийде —
Не щастя, то хоча б упевненість, напевно.
Та життя минуло — й вже ніхто не поверне
Ні краплі, ні ковтка… усе — поволі, поступенно.
Чого вже ждати, як воно пройшло?
Усе позаду — і щастя, й печалі.
Усе життя — якісь суцільні справи,
А чи згадаєм, які саме? — Навряд чи, ледве-ледве…
Стояти на самому краю життя —
Повірте, непосильне це завдання.
Бо й досі я своє життя люблю,
І жити не дозволено його перекроювати...
Ольга Лысенко
Все свои поступки совершай только в Гармонии со Своей Совестью.