Якщо ви мама, вам потрібно прожити якомога довше.

Ось ваш перший і головний обов’язок. Треба дбати про здоров’я, не дозволяти себе виснажувати й засмучувати, добре харчуватися, підтримувати гарний настрій і жити.

Жити для своїх дітей.

Неважливо, що вони виросли й самі стали мамами й татами. Ви все одно їм потрібні! Навіть якщо вони не слухаються, сваряться, ображаються, мало розповідають і рідко телефонують. Ви все одно їм потрібні. І ви їх захищаєте, поки живете.

Просто тим, що ви є. Коли є мама — людина захищена.

От і живіть. Заради дітей живіть, якщо заради себе не виходить. Вони вас люблять.

Просто інколи не слухаються й вередують, грубіянять — таке буває. Тікають… Але люблять!

А коли мами не стає — ми всі перетворюємося на налякану покинуту дитину. На сироту. Навіть якщо в нас уже є онуки…

І потім ми справляємося. Живемо далі без мами. Сиротами…

От і живіть, мами! І тати, звісно. Для дітей.

Які перестають бути дітьми тоді, коли йде мама…

Inna Inna