naposledok...
Це так далеко..нині на пристанку
Сидів схрестиши ноги чоловік
А вітер гнав думки до твого ганку
Куди автобуси не їздять...ось і втік...
У далечінь..пальмове верховіття...
І в морі затопив сльозливий сум
Коли розквітнеш...ну коли розквітне
Одвічне слово кобзаревих дум....
Україно!
___________
Прокинулась?..І чимчикуєш до ванни
Кожного ранку щоб змити навіяний сон
Мамо...я знаю...пальмові осанни
Замість молитви співають тобі в унісон...
______________________________-
Сонце...тебе не затулиш руками
Ти просто є...якщо є..або тебе нема
Скільки сходив кілометрів віками...
Знаю...ти світиш...тебе не сховає зима...
_______________________________-
Roman Levytskyy
Лягаю на пісок о 7мій зранку
І ...сонце.....ти мене береш....
Смачного...я - додаток до сніданку....
Всі повмираємо.ти вічне....ти не вмреш....
-----------------------------
І рано рано тільки сонце встане
Іспанське сонце спати не дає
До тебе думкою лечу кохана мамо
Бо ти єдине
сонечко моє......
Летять роки і ми напевно вмремо
Лиш дух літатиме на попелищу руж
До зустрічі в Роздолі чи Сан Ремо....
Це не важливо в поєднанні душ...
Як тільки ти відродишся як фенікс
Я квіткою розквітну біля ніг...
--------------------------------------------
Десь у Франції ти заховалась від мене...
Може там...може ні...
Ти Марія,чи як там тебе..моя нене...
Магдалена чому твої очі сумні...
-------------------------
За все що заподіяв я лихого
Мене простить господь
Але не ти
Ти - доля,що кидає нас -убогіх
В часи,багаття,між зірок мости....
Прости моє сьогоднішнє,вчорашнє
Що я зробив і що недоробив
Благаю,сонце,не заходь,не засне,
Як місяць до прийдешньої доби....
Бродити буду між часами,мамо
Щоб бачити ,коли ти молода....
----------------------------------
